Автор терапії гідності — канадський дослідник М. Чочинов, який запропонував цю процедуру для людей у дуже пізньому віці або невиліковно хворих. Мета питань — вибудувати розмову так, аби відновити у людини почуття гідності, розуміння, що її життя було варто того, аби бути прожитим.
Протягом 30-60-хвилинної сесії терапевт ставить клієнту серію відкритих питань, які заохочують людину розповідати про своє життя і те, що найважливіше для неї. Розмову записують, розшифровують, а за кілька днів повертають клієнту, і він отримує можливість прочитати скрипт і внести зміни, перш ніж створити фінальну його версію. Багато клієнтів обирають для себе варіант поділитись цим скриптом з рідними і друзями.
https://dignityincare.ca/en/dignity-tools-for-researchers.html
“Розкажіть мені побільше про історію Вашого життя, зокрема про ті його епізоди, які Ви пам’ятаєте краще інших, або ті, що Ви вважаєте найважливішими. Коли Ви почувались найбільш живим?”
“Чи є якісь конкретні речі, які б Ви хотіли, аби Ваша родина про Вас знала, можливо, якісь конкретні речі, які Ви хотіли б, аби вони про Вас пам’ятали?”
“Які найважливіші ролі, які Ви зіграли у своєму житті? (у родині, у житті Вашої спільноти, щось інше). Чому вони були настільки важливі для Вас, і що, як Ви вважаєте, Ви втілили у цих ролях?”
“Чи є конкретні речі, які, Ви думаєте, все ще потрібно сказати Вашим близьким, або щось таке, чому варто приділити час і сказати це ще раз?”
“Про що Ви мрієте і сподіваєтесь стосовно Ваших близьких?”
“Чому такому стосовно життя Ви навчились і що хотіли б передати далі? Яку пораду або які слова напуття Ви б хотіли передати Вашому (синові, доньці, чоловікові, жінці, батькам, іншим людям)?”
“Чи є якісь слова або, можливо, інструкції, які б Ви хотіли запропонувати Вашій родині, яби допомогти їм підготуватись до майбутнього?”
“У створенні такого пам’ятного послання, чи є щось ще, що Ви хотіли б туди включити?”
“Які Ваші найважливіші звершення, чим Ви найбільше пишаєтесь?”
https://dignityincare.ca/en/dignity-tools-for-researchers.html#questionsdignity
Стаття українською мовою з детальнішим викладом: https://periodicals.karazin.ua/psychotherapy/article/view/22823/20982?fbclid=IwAR0Fv76raR_JKoZdfrjywwxfcrSFcLWsk_fj4xn59Hx5wwT0O-YWb13b8rQ